ДОМІТАТИ
Значення домітати це
ДОМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., перех. і без додатка. Закінчувати мести що-небудь; мести до певної межі. * Образно. Пролетів на білих гривастих конях січень, вже й лютий домітає з небесних засіків останні сніги (Цюпа, Грози.., 1961, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 363.
Доміта́ти, та́ю, єш, сов. в. домести́, мету́, те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 419.
домітати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| datati | домітати |
домітати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| domitaty | domitaty | domitaty |
домітати Рід - дієслово, недоконаний вид
домітати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | домітаю | домітаємо |
| 2 особа | домітаєш | домітаєте |
| 3 особа | домітає | домітають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | домітатиму | домітатимемо |
| 2 особа | домітатимеш | домітатимете |
| 3 особа | домітатиме | домітатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | домітав | домітали |
| Жіночий рід | домітала | |
| Середній рід | домітало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | домітаймо | |
| 2 особа | домітай | домітайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | домітаючи | |
| Минулий час | домітавши |
домітати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |