ДОМИНАТИ

ДОМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОМ’Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., перех.

1. Закінчувати м’яти що-небудь; м’яти до якої-небудь межі, якогось результату. Доминай-бо швидше перець! (Сл. Гр.).

2. перен., розм. Доїдати що-небудь швидко, з апетитом.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 362.

Домина́ти, на́ю, єш, сов. в. домня́ти и дом’я́ти, мну́, не́ш, гл.

1) Доминать, домять, оканчивать, окончить мять.

2) Оканчивать, окончить растирать, измельчать. Доминай бо швидче перець! Кіевск. у.

3) Доѣдать, уписывать. Кухарь кота лає, а він курча уминає.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 419.