ДОМИВАТИСЯ

ДОМИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОМИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.

1. Закінчувати митися.

2. розм. Багато і довго миючись, зазнавати чого-небудь неприємного.

3. тільки недок. Пас. до домива́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 362.

Домива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. доми́тися, ми́юся, єшся, гл. Домываться, домыться, быть въ состояніи вымыть, вымыть до чиста. Огірки збірала, а тепер рук не домиюся. Богодух. у. Невісточка так запустила діжу, що мию, мию, та й не домиюся. Богодух. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 419.