ДОМАЦУВАТИСЯ

ДОМА́ЦУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОМА́ЦАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. Мацаючи, знаходити, відчувати, пізнавати що-небудь. Півтораметровий прут потонув у восковій масі увесь, і Герман силкувався ввіпхати за ним ще й свою руку аж до ліктя, але твердої глинки.. годі було домацатися (Фр., VIII, 1952, 410).

2. Добиратися, доходити до чого-небудь наосліп. Юзько домацався до вказаного місця й засвітив світло (Коб., III, 1956, 496); Поки хазяїн порався біля каганця, Лозина з Юрком якось домацались навдогад до лав і, посідавши, зашелестіли махоркою (Козл., Пов. і опов., 1949, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 361.

Дома́цуватися, цуюся, єшся, сов. в. дома́цатися, цаюся, єшся, гл. Дощупываться, дощупаться. Ти така гладка стала, що мабуть і ребер не домацаєшся. Васильк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 418.