ГОСПОДАРСЬКИЙ

ГОСПО́ДАРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до госпо́дар 2. — Дивись — наче господарський син, а служить! — Дивно мені (Мирний, І, 1954, 80); Вона дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господарських дочок (Л. Укр., III, 1952, 478); // Належний господарю. — Ще мало того світла.., — думав він,— ще й вони [кріпаки] освітили. 1 трохи не шкодують господарського добра (Мирний, IV, 1955,164); // Власт. господарю (у 1 знач.). Увіходить Валя. Настя зразу ж кидає дзеркальце, набирає господарського вигляду (Вас., III, 1960, 321).

ГОСПОДА́РСЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до господарства (у 2 знач.). Господарське життя Афін в середині V століття до н. е. дуже пожвавішало (Іст. стар. світу, 1957, 113); Відмінна традиція квітне між колгоспами — звітувати один перед одним на кінець господарського року (Ю. Янов., І, 1954, 68); // Який відає господарством якої-небудь установи, організації. Господарська частина.

2. Стос. до ведення господарства (у 3-6 знач.). Лице в Онисі стемніло, зчорніло й зсохлось од роботи, од недоспаних ночей, од господарського клопоту (Н.-Лев., III, 1956, 177); Тут пан… занурився в складні господарські обрахунки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 27).

∆ Господа́рський розраху́нок — метод планового ведення соціалістичного господарства на основі самооплати. Як метод планового керівництва господарський розрахунок почав впроваджуватись з періоду нової економічної політики (Колг. Укр., 11, 1956, 3).

3. Стос. до предметів домашнього господарства або який використовується в домашньому господарстві. Двір був великий, порослий травою, на ньому хліви, комори, різні господарські прибудинки (Л. Укр., III, 1952, 574); Вдома продавалися господарські здобутки, як: набіл, овочі, мед і т. ін. (Коб., III, 1956, 298).

4. Пов’язаний з використанням у господарстві (у 2 знач.). Господарське освоєння обводнювально-зрошувальної системи дасть змогу набагато збільшити виробництво сільськогосподарської продукції з кожних 100 гектарів зрошуваних земель (Наука.., 2, 1957, 7); // Який грунтується на правильному веденні господарства; економічний, раціональний.

5. Який добре веде своє або доручене йому господарство, дбає про нього, дотримується економії (про людину); // Власт. такій людині. Дівчина-інженер господарським оком оглянула нескладне майно вишки (Донч., II, 1956, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 141.

Господа́рський, а, е. Принадлежащій хозяину, владѣльцу, хозяйскій. Наймит…. каже: «десь господарські воли зайшли». Ном. № 14052. Я, дурню, господарську роботу робила. Чуб. V. 1067.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 317.