ГОНЧАРСЬКИЙ

ГОНЧА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гонча́р. [Джонс:] Ми, пане майстре, хтіли заложити всі три гончарську спілку (Л. Укр., III, 1952, 94); // Стос. до гончарства.

∆ Гонча́рський круг — знаряддя для формування посуду та інших виробів з глини. — Ти гадаєш, що в Ілька нема худоби? — Таки нема, — впевнено відповів Левко, — бо тоді б не крутив чоловік гончарський круг (Стельмах, Хліб… 1959, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 124.

Гонча́рський і ганча́рський, а, е = Гончаровий. Єв. Мт. XXVII. 7, Шух. І. 259. Глина ганчарська. Вас. 177.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 309.