ГОНОР
Значення гонор це
ГО́НОР, у, ч.
1. розм. Перебільшене поняття про свою гідність; чванливість, пиха. Він пригадував, як втікав через горище, як скакав з покрівлі на землю, як лежав у бур ’яні, і ввесь його шляхетський гонор піднявся з самого дна, кипів, клекотів у його душі (Н.-Лев., II, 1956, 204); Іншим разом Мишуня образився б, але тут мусив сховати до кишені свій гонор (Ю. Янов., II, 1954,144); // рідко. Те саме, що го́рдість. — Вона бідна дівчина, але, як бачите, не жадібна до подарунків. Вона має гонор, дійсний гонор (Л. Янов., І, 1959, 123).
2. заст. Честь, гідність. Гонор великий, велика й шаноба Бучній утворі запевне подоба: Сяючи, йшов по бенкетах веселих 3 чистого золота кований келих (Щог., Поезії, 1958, 205); Наливайко кинув курити люльку, до сотника ближче підступив: — То ж, певне, слово гонору давав свому [своєму] пану на вірне слугування? (Ле, Наливайко, 1957, 260).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 123.
Го́нор, ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. Шляхтич за гонор уха рішився. Ном. № 4211.
2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. О. 1861. XI. 30. Доп’явшись до високих титулів та великих гонорів. К. XII. 125.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 308.
гонор —
1) у старовину — честь, гідність. Польща запалала, Панки сказилися …Кричать: «Гонору слово, дарма праця! Поганець!» (Т. Шевченко); Гонор великий, велика й шаноба — Бучній утворі запевне подоба: Сяючи, йшов по бенкетах веселих 3 чистого золота кований келих (Я. Щоголев);
2) у теперішньому значенні — перебільшене уявлення про власну гідність; чванливість, пиха. Шляхтич за гонор уха рішився (М. Номис); Ввесь його шляхетський гонор піднявся з самого дна, кипів, клекотів у його душі (І. Нечуй-Левицький); Голий, як пляшка, а гонор, як у пана-ляшка (приказка); Що го́род — то й гонор (М. Номис); Що гонор, то норов, що голова, то й розум (М. Номис); Гонор голову ломить, а холод — душу (прислів’я).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 143.
гонор Синоніми слова
(панський) гордість, гординя, гонористість, гордовитість, сил. чванство, пиха, чванливість, бундючність, погорда, у фр. честь, гідність, самоповага
гонор Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ambition | гонор |
гонор Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| honor | honor | honor |
гонор Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
гонор Словоформи слова
| Називний | гонор | гонори |
| Родовий | гонору | гонорів |
| Давальний | гонорові, гонору | гонорам |
| Знахідний | гонор | гонори |
| Орудний | гонором | гонорами |
| Місцевий | на/у гонорі | на/у гонорах |
| Кличний | гоноре | гонори |
гонор Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
гонор в англійській розкладці - ujyjh
Цитати української літератури з використанням слова гонор
"— …І тепер от його точить ущімлений гонор… Ха!… Він замірявся стеком на тебе, на нас, а виходить, що покищо одхвиськав сам себе…"Багряний Іван Павлович - Розгром
"І що — віднині він повинен вчитися розуміти душу оцього вилупка, який не тільки проїдає денно п’ять грошів і виношує одягу та взуття на три гроші, а ще й має свою волю, свій гонор, честь, лють?"Іваничук Роман Іванович - Манускрипт з вулиці Руської
"Однак і гудити американців йому теж не дозволяв свій гонор чесного союзника"Гончар Олесь Терентійович - Прапороносці
"Я ні до кого не липну, бо теж маю свій гонор і покладаю в тому свою шану, — сміливо обізвалась Гризельда."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Князь Єремія Вишневецький
"На цей раз подарую твоєму чоловікові, а вдруге нехай він свій гонор заховає, бо буде кепсько!"Кащенко Адріан Феофанович - Під Корсунем
""Прошу пана на гонор казацкий не возвращаться сюда"."Старицький Михайло Петрович - Молодость Мазепы
"Але коли вона пробувала використати цю беззахиснiсть i щирiсть Вячеслава Адамовича, щоб зачепити його гонор, чоловiк ображався, скипав i навiть готовий був зненавидiти її"Кашин Владимир - I жодної версiї
"Але яка неспівмірність! Такий темперамент та такий гонор і такий, майже ліліпутний зріст і комарина сила"Багряний Іван Павлович - Сад Гетсиманський
"Ні гонор, ні зневага не зникли, не з явилося й кохання або хоча вдячність"Білик Іван Іванович - Танго
"Споважнів, відчув свою силу, гонор у ньому озвавсь: адже ж він з «Оріона», навіть і тут не знецінився, ось його, мов неабияку персону, розшукали, везуть…"Гончар Олесь Терентійович - Берег любові