ГОВІРКА
Значення говірка це
ГОВІ́РКА, и, ж.
1. лінгв. Різновид загальнонародної мови, поширений на невеликій території. Місцеві говірки мають свою граматичну будову і основний словниковий фонд, принаймні на певних етапах свого розвитку, поки вони не розчиняться в загальнонародній, національній мові (Літ. газ., 7.IX 1950, 3).
2. тільки одн., діал. Розмова. Говірка на вулиці, тупання; ворота рипали, віконця стукали; усе чула Галя… (Вовчок, І, 1955, 155); Кобзар чув приглушену говірку людей (Рибак, Помилка.., 1956, 156).
3. тільки одн., розм. Манера говорити, вимовляти. З себе була [пані] висока, огрядна, говірки скорої, гучної (Вовчок, І, 1955, 258); Дід ніколи не калічив мови, розмовляючи з ним [онуком], не пристосовувався до дитячої говірки, а серйозно й статечно бесідував, як це робив не з кожним і дорослим (Ю. Янов., І, 1958, 432).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 100.
Говірка, ки, ж.
1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Черниг. Пані наша…. з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної. МВ. ІІ. 31.
2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. Г. Барв. 328. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря. Мир. ХРВ. 115.
3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Полт. Ум. Говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька. Чуб. V. 123.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 296.
говірка Синоніми слова
діялект, (певної соціяльної групи) арґо, неґ. жаргон, сленг, суржик, (дитяча) лексикон, д. розмова, бесіда
говірка Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| speaking | говор |
говірка Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hovirka | hovirka | hovirka |
говірка Рід - іменник, жіночий рід, неістота,прикметник,іменник, чоловічий рід, неістота
говірка Словоформи слова
| Називний | говірка | говірки |
| Родовий | говірки | говірок |
| Давальний | говірці | говіркам |
| Знахідний | говірку | говірки |
| Орудний | говіркою | говірками |
| Місцевий | на/у говірці | на/у говірках |
| Кличний | говірко | говірки |
говірка Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
говірка в англійській розкладці - ujdshrf
Цитати української літератури з використанням слова говірка
"А ще сільська говірка, якої цурався, коли виїздив до іншого міста, потрапляв до іншого оточення."Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові
"Говірка на вулиці, тупання; ворота рипали, віконця стукали; усе чула Галя… все його не було… Далі вже стихло село, стемніло, темно, ніч… тоді він прийшов."Вовчок Марко - Павло Чорнокрил
"Ось і мати, низька натоптувана перекупка, говірка, балакуча, говоре — мов горохом сипле і все так до прикладу, все такими поговірками, котрих вона мала цілий ворох на всякий случай"Мирний Панас - Повія
"Княгинька Людмила була родом з моравських країв, але вона навіть попервах так не розмовляла, говірка ж цього корсунянина нагадувала патякання малого дітвака"Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Хазяйка наша була удовиця старенька, привітна й ласкава, а що говірка! Розказує та й розказує, та все про своє лихо, що весь рід їх звівся, що сама вона в світі зосталась, як билина в полі"Вовчок Марко - Інститутка
"Учора… Що се таке? — спитала вона змираючи, бо тоді саме щось стукнуло й грюкнуло десь, і хата всвітилася ясно світлом, у хаті говірка голосна почулася, склики й скарги, і близенько коло їх у садку голоси й люди з усіх боків."Вовчок Марко - Кармелюк
"Бачу, й вона увійшла: старесенька, малесенька, ледве од землі видно, а ще чуйненька, говірка."Вовчок Марко - Сестра
"Чужого солдата говірка гаркава —"Гончар Олесь Терентійович - Полтава
"Незабаром долетіла татарська говірка"Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки