ГАМАН

ГАМА́Н, а́, ч.

1. Шкіряна сумочка для грошей. Бурлака витяг з гамана гроші й шпурнув шинкареві на стіл (Н.-Лев., II, 1956, 232); Сагайдачний взяв з пояса ремінний гаман, розпустивши очкур на ньому, дістав звідти золотого червінця (Ле, Хмельницький, І, 1957, 393); — Так оце у тебе Золота гаман? (Ус., І сьогодні.., 1957, 144); * У порівн. Рот [бабин] розкривався, як порожній гаман, і в ньому шипіли слова, щось про царенка, злото, дорогі страви (Коцюб., II, 1955, 273); // Гроші. Врангель не міг спокійно думати про.. всіх тих, що стоять за ним. "Презренні, тупі баришники! Торгуються за кожен патрон, за кожну пару чобіт.. Шкода гаманів? А нашої крові не шкода?.." (Гончар, II, 1959, 363).

2. Торбинка для тютюну, люльки та інших дрібних речей; кисет. Підперізувались вони [чабани] шкуряним поясом і прив’язували до його гаман, вицвяхований і гуд-виками, і мідними бляшками, з кресалом і губкою (Стор., І, 1957. 267); Методично витяг він [Корж] із кишені гаман, набив люльку, викресав вогню і затягнувся міцними корінцями (Тулуб, Людолови, I, 1957, 51).

3. Те саме, шо бума́жник. Столярчук витяг з широкої кишені брезентовий гаман, а з нього наші контракти і ще якісь папірці (Мур., Бук. повість, 1959, 54); Макітра купив собі нового бумажника. Гаман був з добрячої тисненої шкіри (Вол., Дні.., 1958, 192).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 24.

I. Гаман, на, м. Кожаный мѣшочекъ для храненія табаку, карманныхъ вещей; мошна, кошелекъ. Чуб. V. 919. Загубила чотирі гроші з гаманом. Ном. № 12533. Товчуть, як жиди гамана. Десь у мене був з кулями гаман. АД. І. 173. Ум. Гаманець, гаманчик. Аф. 354. «Ти курець?» — Курець, ясновельможний пане. «А є люлька й гаманець?» Рудч. Ск. II. 202. Ув. Гаманище, гаманяка.

II. Гаман, на, м. Еврейскій праздникъ: Аманъ. Гаман не свято, трясця не хороба. Ном. № 5520.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 269.

гама́н —

1) (зменшені — гама­не́ць, гама́нчик) шкіряна сумочка для грошей. Загубила чотири гроші з гаманом (М. Номис);

2) торбин­ка для тютюну, люльки та інших дрібних речей; кисет. «Ти курець? — Курець, ясновельможний пане. — А є люлька й гаманець?» (казка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 130.