ВІДТЯГАТИСЯ

ВІДТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ВІДТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДТЯГТИ́СЯ і ВІДТЯГНУ́ТИСЯ, ягну́ся, ягне́шся, док. 1. з чим, рідко. Затримуватися зі строком виконання чого-небудь. Прошу Вас, не відтягайтеся довго з листом (Л. Укр., V, 1956, 64).

2. від чого, діал. Уникати чогось. Щось не чула я від нього на сей раз тих цікавих літературно-філософських розмов, що давніше, — від політики відтягався старанно (Л. Укр., V, 1956, 362); Вдома вона відтягається від хатньої роботи (Коб., III, 1956, 312).

3. тільки недок. Пас. до відтяга́ти, відтя́гувати 1, 3, 5. Закриття обителі Мазар-Дихана з невідомих причин відкладалося й відтягалося (Ле, Міжгір’я, 1953, 440).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 652.