ВІДТУХАТИ
Значення відтухати це
ВІДТУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТУ́ХНУТИ, ну, неш, док. Зменшуватися розміром (про опухлу частину тіла, людину тощо); стухати. Що ж тобі відтухає на горлечку? (Сл. Гр.); Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (Коцюб., III, 1956, 456); [Писар:] Олексу у москалі здали, то вдвох з старшиною чотири дні і чотири ночі пили.. Після того, мабуть, днів п’ять не пив, поки одтух (К.-Карий, І, 1960, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 651.
Відтухати, хаю, єш, сов. в. відтух(ну)ти, ну, неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку? Зміев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 232.
відтухати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| wtogami | відтухати |
відтухати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidtukhaty | vidtukhaty | vidtukhaty |
відтухати Рід - дієслово, доконаний вид
відтухати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відтухаю | відтухаємо |
| 2 особа | відтухаєш | відтухаєте |
| 3 особа | відтухає | відтухають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відтухав | відтухали |
| Жіночий рід | відтухала | |
| Середній рід | відтухало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відтухаймо | |
| 2 особа | відтухай | відтухайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | відтухавши |
відтухати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |