ВІДСТУКУВАТИ
Значення відстукувати це
ВІДСТУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТУ́КАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Стукаючи, виконувати якусь дію, рух і т. ін. Він.. пішов, чітко відстукуючи крок (Сміл., Зустрічі, 1936, 141); Собака, впізнавши сусіда, ласкаво відстукав своє привітання хвостом по дошках помосту (Смолич, I, 1947, 63); // Позначати певні відрізки часу, шляху ритмічним стуканням. Глухо й одноманітно гойдався на стіні маятник годинника, відстукуючи секунди (Кучер, Чорноморці, 1956, 397); Потяг летів, одстукуючи верстви (Мик., II, 1957, 212).
2. тільки док., неперех. Закінчити, перестати стукати. Відстукали копита коней.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 644.
відстукувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| knock | отстукивать |
відстукувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidstukuvaty | vidstukuvaty | vidstukuvaty |
відстукувати Рід - дієслово, недоконаний вид
відстукувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відстукую | відстукуємо |
| 2 особа | відстукуєш | відстукуєте |
| 3 особа | відстукує | відстукують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відстукуватиму | відстукуватимемо |
| 2 особа | відстукуватимеш | відстукуватимете |
| 3 особа | відстукуватиме | відстукуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відстукував | відстукували |
| Жіночий рід | відстукувала | |
| Середній рід | відстукувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відстукуймо | |
| 2 особа | відстукуй | відстукуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | відстукуючи | |
| Минулий час | відстукувавши |
відстукувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |