ВІДПРОХУВАТИ
Значення відпрохувати це
ВІДПРО́ХУВАТИ і ВІДПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРОХА́ТИ, а́ю, а́єш і ВІДПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех., заст. Просьбами домагатися для когось дозволу відлучитися куди-небудь. Їй пригадався і той день, коли Йосипа одпрохали додому погуляти (Мирний, IV, 1955, 93); — Підемо у Київ, побачимо сина, а може й додому одпросимо (Н.-Лев., І, 1956, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 624.
Відпрохувати, хую, єш, сов. в. відпрохати, хаю, єш, гл. = Відпрошувати, відпросити.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 225.
відпрохувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vdropout | відпрохувати |
відпрохувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidprokhuvaty | vidprokhuvaty | vidprokhuvaty |
відпрохувати Рід - дієслово, недоконаний вид
відпрохувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відпрохую | відпрохуємо |
| 2 особа | відпрохуєш | відпрохуєте |
| 3 особа | відпрохує | відпрохують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відпрохуватиму | відпрохуватимемо |
| 2 особа | відпрохуватимеш | відпрохуватимете |
| 3 особа | відпрохуватиме | відпрохуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відпрохував | відпрохували |
| Жіночий рід | відпрохувала | |
| Середній рід | відпрохувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відпрохуймо | |
| 2 особа | відпрохуй | відпрохуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | відпрохуючи | |
| Минулий час | відпрохувавши |
відпрохувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |