ВІДПИТУВАТИ
Значення відпитувати це
ВІДПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Замість відповіді на питання запитувати. — А чого се ми втікаємо, дядьку? — пита Хапко. — Хто втікає? — відпитує набігці дядька (Вовчок, VI, 1956, 283).
2. діал. Розпитуючи, знаходити кого-, що-небудь. А я хлопець-молодець.. Серед ліса відпитав Дупло зі шпаками (Рудан., Тв., 1956, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 618.
Відпитувати, тую, єш, сов. в. відпитати, таю, єш, гл. Путемъ разспросовъ находить, найти, узнавать, узнать. Повіз Лейба горщик масла в місто продавати та й пішов собі на ринок купця відпитати. Рудан. І. 64.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 223.
відпитувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| detonate | відпитувати |
відпитувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidpytuvaty | vidpytuvaty | vidpytuvaty |
відпитувати Рід - дієслово, недоконаний вид
відпитувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відпитую | відпитуємо |
| 2 особа | відпитуєш | відпитуєте |
| 3 особа | відпитує | відпитують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відпитуватиму | відпитуватимемо |
| 2 особа | відпитуватимеш | відпитуватимете |
| 3 особа | відпитуватиме | відпитуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відпитував | відпитували |
| Жіночий рід | відпитувала | |
| Середній рід | відпитувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відпитуймо | |
| 2 особа | відпитуй | відпитуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | відпитуючи | |
| Минулий час | відпитувавши |
відпитувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |