ВІДОБРАЖАТИСЯ

ВІДОБРАЖА́ТИСЯ, а́ється і ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДОБРАЗИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. у чому. Відтворюватися, мати відображення. Навіть у піснях про смерть революціонерів відображається віра в безсмертя народу, невмирущість революційних ідей (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 33).

2. у чому. Те саме, що віддзерка́люватися; відбиватися. В ній [ріці] відобразилося три дівочих голови, щільно притулених одна до одної (Чорн., Визвол. земля, 1959, 175).

3. тільки недок. Пас. до відобража́ти. Основою художнього багатства мистецтва є перш за все багатство самого життя, різноманітність граней і взаємозв’язків тих явищ об’єктивної дійсності, які пізнаються і відображаються митцем (Про багатство л-ри, 1959, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 613.