ВІДНОШЕННЯ

ВІДНО́ШЕННЯ, я, с. 1. Стосунок, причетність до кого-, чого-небудь; зв’язок з кимсь, чимсь. Дівчинка вже хотіла розповісти про шар [кулю] хлопчикові, хоча вона не знала, чи це мав якесь відношення до Дея (Ів., Вел. очі, 1956, 22); Вона промовчала про те, що їй геолог приніс власного вірша до стінгазети, який вона змушена була забракувати, бо він не мав відношення до теми екскурсії (Ю. Янов., II, 1954, 95). У (такому-то) відно́шенні — маючи на увазі певну сторону явища, предмета тощо; розглядаючи з певного боку, з певної точки зору. Україна займає тепер одне з перших місць серед найбільш розвинутих в економічному відношенні країн Європи (Наука.., 12, 1957, 2); У всіх відно́шеннях — у всьому, всіма сторонами, з усякого погляду. — А я хочу бути дужим у всіх відношеннях (Гончар, IV, 1960, 73).

2. Взаємозв’язок між предметами, явищами (рідко — людьми). Там, де буржуазні економісти бачили відношення речей (обмін товару на товар), там Маркс розкрив відношення між людьми (Ленін, 19, 1950, 5); Відношення мислення до буття; Відношення поверхонь многогранників; Процентне відношення; Синтаксичні відношення.

3. заст. Ставлення (в 1 знач.). Мої відношення до товариства.. не сприяють сьому (Мирний, V, 1955, 431); Часами у мене з’являється якесь дуже скептичне і суворе відношення до сеї драми (Л. Укр., V, 1956, 205).

4. Діловий лист, що надсилається в установу або офіційній особі. — Може, тобі якесь відношення написати? — співчутливо спитав Сагайдак (Кучер, Трудна любов, 1960, 556).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 613.