ВІДЛУНЮВАТИ
Значення відлунювати це
ВІДЛУ́НЮВАТИ, ює, недок., ВІДЛУНИ́ТИ, и́ть, док. перех. і неперех. Відбивати звуки, віддавати луною. Всі кричать "ура", і старий яр довго відлунює молоді голоси (Ю. Янов., II, 1954, 209); Щось відгукнулося в лісі: "Аго-о-ов!" Може це відлунює його власний голос? (Руд., Вітер.., 1958, 102); Відлупив панцир, відлупили металеві розтвори брами.. Бризантна куля, пущена майже впритул, довбонула залізо (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 721).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 602.
відлунювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| valokuvat | відлунювати |
відлунювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidluniuvaty | vidluniuvaty | vidlunyuvaty |
відлунювати Рід - дієслово, недоконаний вид
відлунювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відлунюю | відлунюємо |
| 2 особа | відлунюєш | відлунюєте |
| 3 особа | відлунює | відлунюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відлунюватиму | відлунюватимемо |
| 2 особа | відлунюватимеш | відлунюватимете |
| 3 особа | відлунюватиме | відлунюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відлунював | відлунювали |
| Жіночий рід | відлунювала | |
| Середній рід | відлунювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відлунюймо | |
| 2 особа | відлунюй | відлунюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | відлунюючи | |
| Минулий час | відлунювавши |
відлунювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |