ВІДКРИВАТИСЯ

ВІДКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док. 1. Розкриваючись, відхиляючись тощо, ставати доступним для проникнення іззовні або виходу назовні. Зі скреготом відкривалися залізні днища в шаландах, і грунт висипався в море (Донч., II, 1956, 88); * Образно. Відкрились нутрощі людського житла, вперше побачили небо (Гончар, І, 1954, 253).

2. розм. Те саме, що відчиня́тися 1. Радісно назустріч відкривались ворота в кожному дворі (Шер., В партиз. загонах, 1947, 56); Раптом гучно відкрилися двері яснії, І в хатину з дверей промінь білий упав (Л. Укр., IV, 1954, 266).

3. Ставати доступним, досяжним, можливим для кого-небудь. Стояв я мовчки… І мені згадалось, Як будувався у війну цей міст. Як нам за ним дорога одкривалась До ще не визволених сіл і міст (Перв., II, 1958, 64); [Акіла:] Тепер для вашого сина одкриється вакансія — директора (К.-Карий, III, 1961, 77); Перед радянськими вченими відкрилися безмежні простори, захоплюючі перспективи для сміливого, творчого дерзання в усіх галузях науки (Наука.., 12, 1957, 7).

4. Ставати доступним зорові, показуватися. Робітники ломами й сокирами ламають стіну, вона незабаром падає. Одкривається вид на шкляну гору (Л. Укр., II, 1951, 204); Звідси, з вікон, відкривався чудовий краєвид на головну алею малого парку (Смолич, І, 1958, 89); От і шосе скінчилось: одкрилася вузенька зелена прогалина (Н.-Лев., II, 1956, 415); Перед очима відкрився ясний і мальовничий обрис Севастополя (Кучер, Чорноморці, 1956, 339); // Виступати, показуватися з-нід чого-небудь, що закриває або прикриває. Коли Настя лише всміхається, у неї високо відкриваються свіжі червоні ясна (Коп., Вибр., 1953, 271); З-під єдвабного рядна одкрився сонний юнак (Вас., II, 1959, 19).

5. Ставати відомим, розкриватися (про що-небудь таємне, невідоме, незрозуміле). Вона із подивом і торжеством.. дивилася за вікно,.. ніби те, що вона бачила там, побачила вперше і не могла раніше роздивитися, оцінити його, і воно відкривалося перед нею новим (Тют., Вир, 1964, 452); — Розкажи мені,.. Василю, як се тобі світ відкрився? (Кв.-Осн., II, 1956, 69); За два тижні вона встигне вивчити Каргата, побачить те, що перед нею не відкрилось сьогодні: його ахіллесову п’яту (Шовк., Інженери, 1956, 207); Новий відкрився в нього хист, йому сказали: ви ж артист! (Дор., Три богатирі, 1959, 33).

◊ Відкрива́ються (відкри́лися) о́чі кому — кому-небудь стає (стало) щось зрозумілим. Тепер щойно відкривались йому очі, починав бачити і розуміти багато такого, що подибував у своїм житті (Фр., VI, 1951, 165).

6. Розповідати про себе щиро й відверто; признаватися. Правдивим будь — але не всім ти одкривайся (Тич., II, 1957, 121); [Кнуриха:] Чого ти, дочко? Голубко моя, чого ти? Скажи, одкрийся мені. Може, що ти таке учинила… (Мирний, V, 1955, 101); Агроном спершу не міг відкритися лікареві, — цьому заважала медсестра, яка готувала інструменти для чергової операції (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 9).

7. Починати своє існування, діяльність (про установи, підприємства тощо). В аулах відкриваються медичні пункти (Донч., І, 1956, 161); В листі стояло, що "Просвіта" моїх книжок не приймає на продаж, а що хутко одкриється нова книгарня (Л. Укр., V, 1956, 100); // Починатися. Журнал відкривається передовою статтею.. "Партія веде" (Рад. Укр., 21.1 1959, 4); Ось одкрилась і земська рада (Мирний, II, 1954, 281); З’їзд відкрився о десятій ранку в приміщенні міського театру (Гончар, Таврія.., 1957, 471).

8. Переставати заживати; розходитися (про краї в ранах). [Орлюк:] Мені здалося раптом, що в мене відкрились рани (Довж., І, 1958, 381).

9. тільки недок. Пас. до відкрива́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 596.

Відкриватися, ваюся, єшся, сов. в. відкритися, криюся, єшся, гл. Открываться, открыться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 216.