ВІДЖИВАТИ

Значення відживати це

ВІДЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЖИ́ТИ, иву́, иве́ш; мин. ч. віджи́в, жила́, ло́; мн. віджили́; док. 1. Закінчувати своє життя, існування; відмирати. Старе одживає, нове — народжується (Вишня, II, 1956, 143).

Віджива́ти (віджи́ти) своє́ (свій вік і т. ін.) наближатися до кінця свого життя, існування. Вона віджила своє, тепер скніє та возиться з ліками (Л. Укр., III, 1952, 530); Після того як молоді дерева почнуть плодоносити, старі, коли вони відживуть свій вік, внкорчовують (Колг. Укр., 2, 1957, 31).

2. Ставати знову живим; оживати. Коли пригріло весняне сонце і дерева почали відживати,.. знайшлося немало охочих до березового соку (Коз., Сальвія, 1959, 196); Оперований хворий знову віджив.

3. перен. Виникати, з’являтися знову (про почуття, думки тощо); відроджуватися. При вільнішій годині і минуле горе в серці відживає (Фр., І, 1955, 130); Чуюодживають десь у грудях свіжі струмочки, підводяться зів’ялі надії (Вас., II, 1959, 272); Давно пережиті дні й події зачали відживати, набирати давніх красок [барв] і життя, ясніли давнім промінням (Кобр., Вибр., 1954, 3).

4. перен. Ставати знову бадьорим, жвавим, життєрадісним. Чую, як мій дух росте на силі, як він відживає (Мак.,Вибр., 1954, 361); Між товариством став він скоро обживати, став виявляти здібності до вчення, осмілів (Вас., І, 1959, 158); Віджили старі сивоусі діди. Загомоніли, заворушилися. І теж кинули шапки вгору (Тулуб, Людолови, І, 1957, 478); // Повертатися до нормального фізичного стану. За три дні спочинку.. тіло [Григорія] почало відживати (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 151); —Віджив я при тобі, дитино моя! — каже. — І тілом, і духом віджив (Фр., III, 1950, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 583.

Відживати, ва́ю, єш, сов. в. віджити, живу, веш, гл.

1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя.

2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 212.

відживати Синоніми слова

оживати, воскресати, (любов) відроджуватися, відновлятися, відживлятися, (духом) випростувати плечі, (звичаї) відмирати, застарівати

відживати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
uggiateвідживати

відживати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vidzhyvatyvidzhyvatyvidzhyvaty

відживати Рід - дієслово, недоконаний вид

відживати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавідживаювідживаємо
2 особавідживаєшвідживаєте
3 особавідживаєвідживають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавідживатимувідживатимемо
2 особавідживатимешвідживатимете
3 особавідживатимевідживатимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідвідживаввідживали
Жіночий рідвідживала
Середній рідвідживало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа відживаймо
2 особавідживайвідживайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часвідживаючи
Минулий часвідживавши

відживати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

відживати в англійській розкладці - dsl;bdfnb

Цитати української літератури з використанням слова відживати

"Я був заліплений брудами, вона була на підпитку і пахнула шотляндськими віски, мої кімнати починали вже відживати"Самчук Улас Олексійович - На твердій землі