ВІДДАВЛЮВАТИ
Значення віддавлювати це
ВІДДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДАВИ́ТИ, авлю́, а́виш; мн. відда́влять; док., перех. 1. Те саме, що відти́скувати. Йому й вершок збере з глечика, й сиру віддавить у ворочку (Вирган, В розп. літа, 1959, 255).
2. Натискаючи на що-небудь, викликати біль; ушкоджувати. Професор глянув на неї гостро і знищувальне. Так дивляться на трамвайного сусіду, коли він віддавлює вам мозоль (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 243); — Вдаряй звідси, Прісько, бо так і оддавлю дверима п’яти (Юхвід, Оля, 1959, 169).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 576.
віддавлювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vdavlenie | віддавлювати |
віддавлювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| viddavliuvaty | viddavliuvaty | viddavlyuvaty |
віддавлювати Рід - дієслово, недоконаний вид
віддавлювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | віддавлюю | віддавлюємо |
| 2 особа | віддавлюєш | віддавлюєте |
| 3 особа | віддавлює | віддавлюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | віддавлюватиму | віддавлюватимемо |
| 2 особа | віддавлюватимеш | віддавлюватимете |
| 3 особа | віддавлюватиме | віддавлюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | віддавлював | віддавлювали |
| Жіночий рід | віддавлювала | |
| Середній рід | віддавлювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | віддавлюймо | |
| 2 особа | віддавлюй | віддавлюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | віддавлюючи | |
| Минулий час | віддавлювавши |
віддавлювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |