ВІВЧАР
Значення вівчар це
ВІВЧА́Р, я́, ч. 1. Той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан. Був на селі Вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Гл., Вибр., 1957, 78); Ой, по горі, по горі Гонять вівці вівчарі (Нех., Під.. зорею, 1950, 199).
2. Той, хто займається вівчарством.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 551.
вівча́р (зменшено-пестливе — вівча́рик) = чаба́н (зменшено-пестливе — чабане́ць) — пастух овець; опоетизований у народній творчості; як правило, сопілкар, а в горах — гравець на трембіті. Сопілка вівчареві втіха (М. Номис); Розпустив вівчар вівці та по крутій гірці (А. Метлинський); Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі (Т. Шевченко); Був собі чабанець (І. Манжура).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 91.
вівчар Синоніми слова
чабан, гайдар, гайдай, ватажник, пастух
вівчар Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| shepherd | пастух |
вівчар Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vivchar | vivchar | vivchar |
вівчар Рід - іменник, чоловічий рід, істота,дієслово, недоконаний вид
вівчар Словоформи слова
| Називний | вівчар | вівчарі |
| Родовий | вівчаря | вівчарів |
| Давальний | вівчареві, вівчарю | вівчарям |
| Знахідний | вівчаря | вівчарів |
| Орудний | вівчарем | вівчарями |
| Місцевий | на/у вівчарі, вівчареві | на/у вівчарях |
| Кличний | вівчарю | вівчарі |
вівчар Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |
вівчар в англійській розкладці - dsdxfh
Цитати української літератури з використанням слова вівчар
"Дід Улас, вівчар, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч."Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"Вівчар в степу серед толоки;"Глібов Леонід Іванович - Моя веснянка
"Вваживши на прохання, вівчар надівав піджака з «Знаком Пошани» і йшов легкою пастухівською ходою до станційної крамниці, а повертаючись звідти, притримував руками кишені піджака"Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові
"А вівчар жене отару плаєм,"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки
"І журиться вівчар, і плаче бідна мати,"Глібов Леонід Іванович - Ягня
"— А чи правда, — почав такий собі молодий вівчар, що начіпляв на свого ремінця від люльки стільки ґудзиків та мідяних бляшок, що скидався на крамничку роздрібної перекупки, — чи правда, що панночка, не тим би згадувати, зналася з нечистим?"Гоголь Микола Васильович - Вій
"— Ти ж хто, браччіку, будеш — вівчар? — зацікавивсь Іван."Коцюбинський Михайло Михайлович - Тіні забутих предків
"Один тільки вівчар Улас, білий, як молоко, дідуган, що й побілів, пасучи овець, і не знав та й не признавав іншого щастя на світі, як бути біля овець, — один тільки він якось глухо бубонів сам з собою:"Мирний Панас - Лихо давнє й сьогочасне
"Так часом вівчар заспіває —"Дніпрова Чайка - «У мене холодні руки…»