ВУЛИЦЯ

Значення вулиця це

ВУ́ЛИЦЯ, і, ж. 1. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. А скільки ж у Харкові вулиць, так батечку мій! Довгі та прямі, та є і мощені (Кв.-Осн., II, 1956, 308); Біля сільради вся вулиця запруджена народом (Головко, II, 1957, 157); // Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними. Уїжджають вони у саме село Лани, проїхали три вулиці, й дівчина устала з воза (Вовчок, І, 1955, 351); З піснями дівчата, смугляві, веселі, по Ленінській вулиці йдуть (Сос., Солов. далі, 1957, 29); // перен. Про мешканців таких будинків. — Вся вулиця збіглася дивитися на дивовище! (Фр., IV, 1950, 505); [Роман:] Тепер вже так повелося, що: що вулиця, то й звичай; що хата, то й закон (Кроп., II, 1958, 23); Дівчата сиділи на колодках.. Колодки були Андріянові — хату нову збирався ставити. А тим часом було де вулиці збиратися (Бурл., О. Вересай, 1959, 167).

Бу́де й на на́шій (мої́й і т. ін.) ву́лиці свя́то див. свя́то; Викида́ти (ви́кинути) на ву́лицю див. викида́ти;

Дава́ти зеле́ну ву́лицю — пропускати без затримок, поза всякою чергою. Світло-бежевий "ЗИЛ".. з червоним хрестом на вітровому склі стрілою мчить магістралями міста. Регулювальники дають йому "зелену вулицю" (Веч. Київ, 16.IV 1957, 2); Деся́тою ву́лицею обмина́ти (обхо́дити) кого — старанно, свідомо уникати зустрічі з ким-небудь. То було ніколи й не загляне [Параска] в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею (Н.-Лев., II, 1956, 19); На всю ву́лицю — так, що чути далеко. Сама усе дивиться на нього [портрет]… а далі як придивилась… як зарегочеться на усю вулицю… (Кв.-Осн., II, 1956, 18); Не валя́ється на ву́лиці див. валя́тися.

2. Місце надворі, де молодь збирається на гулянку, а також сама гулянка. На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде (Кв.-Осн., II, 1956, 423); В українському селі існує цілий ряд традиційних форм [дозвілля],.. як молодіжні вулиці, вечорниці (Нар. тв. та етн., 4, 1964, 20).

Збира́тися (зібра́тися) на ву́лицю — сходитися на гулянку (звичайно увечері). Он і майдан, де ми на вулицю вбираємося (Мирний, І, 1954, 83).

3. Зовнішнє оточення, яке своєю некультурністю, невихованістю погано впливає на кого-небудь. — Вулиця на перший погляд, може, і весела, вільна, та це тільки на перший погляд. А насправді вона залишає тяжкі наслідки, хвороби, тюрму (Мик., II, 1957, 489).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 785.

Вулиця, ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Мет. 328. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії. Грин. ІІІ. 471.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 259.

ву́лиця = гу́лиця (зменшено-пестливе — гу́лонька) = ю́лиця (зменшено-пестливі — ю́лонька, ю́лочка, ю́личка — звичайно на оз­начення сільської вулиці) — місце під відкритим небом (коло чийо­гось двору, на толоці, під вербами біля ставка чи в березі за городами тощо), де сільська молодь збирала­ся на гулянку, а також сама гулян­ка; улюблені літні молодіжні роз­ваги, забави що приходять на змі­ну вечорницям і досвіткам; вулиця починалася від Великодніх свят і тривала все літо до свята Семе­на [Літопроводця] (1/14 вересня);збиралися також на майдані, на зе­леному лузі, на леваді; до початку польових робіт вулиця бувала що­вечора, а потім — у вихідні вечори; розваги супроводжувалися музи­кою, піснями, танцями; деякі піс­ні, приповідки, каламбури при­значалися саме для вулиці або там і народжувалися; у них здебільшо­го вихвалялися дівчата, а з хлопців глузували; парубки стояли спочат­ку осторонь, а потім залицялися до дівчат; починалися спільні гулян­ня; дівчата виводили хороводи; ву­лицю і перший вихід на неї юної дівчини зобразив С. Васильченко в комедії «На перші гулі». Погуляв деньків зо два по селу Денис, повер­ховодив на вулиці (Г. Квітка-Основ’яненко); Ти, дівчино, сиза голуб­ко, Вийди на гулоньку бардзо, хутко (пісня); Юлиця — охітниця, та до сліз доводить (М. Номис); Чом юлонька неширокая? (П. Чубинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.

вулиця Синоніми слова

(широка) проспект, (з алеями) бульвар, (центральна) артерія, маґістраля, (у сша) авеню, (глуха) завулок, провулок, вуличка, ок. дорога, проїзд

вулиця Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
streetулица

вулиця Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vulytsiavulytsiavulytsya

вулиця Рід - іменник, жіночий рід, неістота

вулиця Словоформи слова

Називнийвулицявулиці
Родовийвулицівулиць
Давальнийвулицівулицям
Знахіднийвулицювулиці
Оруднийвулицеювулицями
Місцевийна/у вулиціна/у вулицях
Кличнийвулицевулиці

вулиця Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
633

вулиця в англійській розкладці - dekbwz

Цитати української літератури з використанням слова вулиця

"Пустельна вулиця почала лунко вiдраховувати його швидкi знервованi кроки"Бережной Василий - Експеримент 'Корона'

"Вулиця “Першого Мая”,"Багряний Іван Павлович - Телефон

"Але мовчала вулиця, мовчав і великий старий садок."Гуцало Євген Пилипович - Мертва зона

"Вже вулиця розбіглась"Нечуй-Левицький Іван - Кайдашева сім’я

"Неначе уся вулиця аж гриміла й торохтіла, так що мої вуха ледве видержували."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Апокаліпсична картина в Києві

"Але нічна вулиця німувала, Мітрадата ніхто не бачив і не чув, окрім прибрамної сторожі, якій було наказано випустити з міста царського пастуха"Білик Іван Іванович - Цар, якого вигодувала собака

"За крамницями йшли рундучки з насінням, перцем, бубликами;далі — якісь порожні стойки, а ще далі починалася вже вулиця"Винниченко Володимир Кирилович - Антерпреньор Гаркун-Задунайський

"Майже у всіх хатах, окрім шинків, світло не світилося, і вулиця бориславська була зовсім темна"Франко Іван Якович - Борислав сміється

"Вулиця не біжить рівно та просто, вона собі сюди і туди вихиляється, по боках плоти, та частоколи, та садки, та городи"Самчук Улас Олексійович - Волинь

"А я ту ж мить ударив острогами коня й крикнув: «До зброї! На погибель!» І врізався в банду… Махну кривулею — і голова з плечей, ударю навідліг — дві летять, рвонусь уперед — за мною вулиця"Старицький Михайло Петрович - Останні орли