ВРИВАТИ
Значення вривати це
ВРИВА́ТИ 1 (УРИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВРИ́ТИ (УРИ́ТИ), ври́ю, ври́єш, док., перех. Те саме, що зарива́ти. * Образно. Маруся вже заговорює, питає, частує — не звів очей шинкар з Чайченка, — аж той сам схаменувся, сам його погляд на собі почув, — тоді шинкар очі в землю врив (Вовчок, І, 1955, 244).
ВРИВА́ТИ2 див. урива́ти1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 758.
вривати Синоніми слова
відривати, зривати, переривати, розривати, (мову) припиняти, обривати, (куш) діставати, захоплювати, одержувати, розживатися на, (платню)
вривати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
private | вривати |
вривати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vryvaty | vryvaty | vryvaty |
вривати Рід - дієслово, недоконаний вид
вривати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вриваю | вриваємо |
2 особа | вриваєш | вриваєте |
3 особа | вриває | вривають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вриватиму | вриватимемо |
2 особа | вриватимеш | вриватимете |
3 особа | вриватиме | вриватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вривав | вривали |
Жіночий рід | вривала | |
Середній рід | вривало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вриваймо | |
2 особа | вривай | вривайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вриваючи | |
Минулий час | вривавши |
вривати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |