ВОРУШИТИ
Значення ворушити це
ВОРУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, недок. 1. перех. Торкаючись кого-, чого-небудь, злегка рухати. — Доброго здоров’я! Спасибі! — обізвалась Мотря з садка, і її руки не переставали ворушити мечик терниці (Н.-Лев., II, 1956, 278); Морська вода ворушить колоду на піску (Ю. Янов., IV, 1959, 43).
2. перех. Перевертати що-небудь легке (сіно, солому і т. ін.). Олег ворушив у кутку купу сіна (Донч., II, 1956, 466); Вслід за ними йшли дівчата з граблями, ворушили скошене (Кучер, Пов. і опов., 1949, 245); // Перегортати які-небудь папери тощо. Згодом підходить [Острожин] до стола й починає ворушити газети (Л. Укр., II, 1951, 11); І не хотілося, і важко було ворушити оці ворохи другорядних папірців, які відкладав геть на вільніший час (Ле, Міжгір’я, 1953, 212).
3. перех., перен. Спонукати до діяльності, виводити зі стану байдужості; збуджувати. Повільно, але вірно, революційний страйк ворушить, будить, освічує і організовує народні маси для революції (Ленін, 19, 1950, 192); Панський пастух вештався скрізь, і скрізь, де він з’являвся, його зелені очі ворушили народ (Коцюб., II, 1955, 85); * Образно. Мій ум ворушать змучені народи — їм я віддав усі чуття мої (Граб., І, 1959, 171); // Згадувати, пригадувати, викликати в пам’яті. Їй [матері] дуже не хочеться ворушити старе своє горе, що залягло каменем на самому споді серця, свою гарячу і невеселу молодість (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 123); Михайло Лаврентійович ворушить в пам’яті згадки з своїх молодих років і перекази батьків та дідів (Вол., Самоцвіти, 1952, 102).
4. неперех. Злегка рухати чим-небудь. Дід лежав і не ворушив ні одним [суглобом] (Мирний, I, 1954, 193); Ледве ворушачи губами, вони розмовляли шепотом (Трубл., II, 1955, 66); // Надавати руху чому-небудь. Знову лягає рука на регулятор. Бронепоїзд ледь-ледь ворушить колесами (Донч., І, 1956, 495).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 743.
Ворушити, шу, шиш, гл.
1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти. Ном. № 3289.
2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 3837. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого. Кв. І. 88.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 256.
ворушити Синоніми слова
злегка рухати, ворохобити, (сіно) перегортати, перевертати, (людей) спонукувати до дії, збуджувати, (горе) згадувати, пригадувати
ворушити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| wiggle | шевелить |
ворушити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vorushyty | vorushyty | vorushyty |
ворушити Рід - дієслово, недоконаний вид
ворушити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | ворушу | ворушимо |
| 2 особа | ворушиш | ворушите |
| 3 особа | ворушить | ворушать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | ворушитиму | ворушитимемо |
| 2 особа | ворушитимеш | ворушитимете |
| 3 особа | ворушитиме | ворушитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | ворушив | ворушили |
| Жіночий рід | ворушила | |
| Середній рід | ворушило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | ворушімо | |
| 2 особа | воруши | ворушіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | ворушачи | |
| Минулий час | ворушивши |
ворушити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
ворушити в англійській розкладці - djheibnb
Цитати української літератури з використанням слова ворушити
"Он Митько Щелепа вухами вмів ворушити і волосся на голові у нього підіймається за бажанням"Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки
"Потім поліз під тапчан, почав ворушити там якесь дрантя, стоптані шкарбуни, — мабуть, онучі шукав"Гуцало Євген Пилипович - Мертва зона
"Притулив до грудей руки, почав ворушити нос-ками, щоб намацати краї покривала"Бережний Василь Павлович - ДЕМ’ЯНКО ДЕРЕВ’ЯНКО, або ПРИГОДИ ЕЛЕКТРОННОГО ХЛОПЧИКА
"Треба мізком ворушити, нове шукати"Гончар Олесь Терентійович - Собор
"Дивно, що йому треба рухати ногами, коли так очевидно, що треба легесенько ворушити руками и летіти понад усіма тими аеропланами"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"- Як ти посмiв ворушити мiй спокiй! Як ти посмiв для дiй своїх мерзенних обрати мiсце смертi й печалi! Ти осквернив мою святу могилу"Нестайко В - Загадка старого клоуна
"— Одсунься трохи, бо ліктем ніяк ворушити"Тютюнник Григір Михайлович - Вогник далеко в степу
"«Ого!» — мовив стиха й почав купу ворушити"Мирний Панас - Лови
"Поверхня води, осяяна високим сонцем, то там, то тут брижилася, зовсім близько лунало крякання, Лосько попхнув Людоту трохи праворуч і пустив руку, Людота причаївся, намагаючись не ворушити очеретиною, й розмружив очі."Білик Іван Іванович - Меч Арея
"Гілка розповіла їй про Яворовича, бо Промениста перестала ворушити губами, а ступнула ближче і поклала йому руку долонею на чоло."Бережний Василь Павлович - Істина поруч