ВКОЛЮВАТИ
Значення вколювати це
ВКО́ЛЮВАТИ 1 (УКО́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВКОЛО́ТИ (УКОЛО́ТИ), вколю́, вко́леш, док., перех. Встромляти, втикати щось гостре в що-небудь. Знайшла голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити. Тихін розхристав полушубок і, як уколола вже Марія якийсь раз, сказав їй: — Щось за гвалт на селі знявся (Головко, II, 1957, 154).
ВКО́ЛЮВАТИ2 див. уко́лювати 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 698.
вколювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| stick | вкалывать |
вколювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vkoliuvaty | vkoliuvaty | vkolyuvaty |
вколювати Рід - дієслово, недоконаний вид
вколювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вколюю | вколюємо |
| 2 особа | вколюєш | вколюєте |
| 3 особа | вколює | вколюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вколюватиму | вколюватимемо |
| 2 особа | вколюватимеш | вколюватимете |
| 3 особа | вколюватиме | вколюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вколював | вколювали |
| Жіночий рід | вколювала | |
| Середній рід | вколювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вколюймо | |
| 2 особа | вколюй | вколюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вколюючи | |
| Минулий час | вколювавши |
вколювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |