ВИЩЕ

ВИ́ЩЕ, присл. 1. Вищ. ст. до ви́со́ко. В холодну ніч самотній мандрівець в глухім бору знайшов старе кострище: .. стриміло скілька цілих ще дровець, були сирі ті, що лежали вище (Л. Укр., І, 1951, 282); Бійці з захопленням дивилися, як молодший лейтенант став на якийсь широкий карниз і швидко пішов босими ногами усе вище й вище навскоси по скелі (Гончар, І, 1954, 91); Коли я дивлюсь на хмари, ті діти землі і сонця, що, знявшись високо, все вище і вище мандрують блакитним шляхом, — мені здається, що бачу душу поета (Коцюб., II, 1955, 106); Там базікали, все вище та вище підіймаючи голос, там реготалися (Мирний, III, 1954, 288).

◊ Бра́ти ви́ще, без додатка — мати на увазі або називати кого-небудь значнішого, що-небудь значніше, ніж той, те, про кого — що йшла мова перед цим. [Батура:] На курси їдете? [Романюк:] Беріть вище. Попросився, щоб в академію на кілька місяців послали вчитись (Корн., II, 1955, 266).

2. присл. Ближче до витоку, верхів’їв ріки від якого-небудь місця. Тече, шумить Дніпро славний, Дорога весела: Луги, піски, ліси, гори, Городи і села. Городище стоїть вище, а Власівка нижче (Гл., Вибр., 1957, 242).

3. присл. Раніше, перед цим (про написане, сказане). В 1880 р. п. Піскунов видав "Збірник творів" Кухаренка, куди увійшли всі показані вище праці (Коцюб., III, 1956, 49).

4. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказівці на те, над чим хто-, що-небудь піднімається або міститься, перебуває. — Їй-богу, підняла свиту зумисне вище колін та показує жовті сап’янці (Н.-Лев., II, 1956, 316); І от на висоті Ай-Петрі Ми опинились — вище хмар (Рильський, І, 1956, 368); // Поза межами чого-небудь, поза можливостями когось. Я не думаю говорити Вам, щоб Ви більше набирали на себе роботи, бо се вже було б вище сил людських (Л. Укр., V, 1956, 129).

◊ Ви́ще се́бе (своє́ї голови́, пу́па) не ско́чиш (не підско́чиш) — не можна зробити, здійснити чого-небудь понад свої сили. — Я тільки гадаю, що вище себе не скочиш. Дніпро — не харківська Лопань. Мабуть, командування припинить наступ. До зими недалеко. А по льоду — річ ясна — одним махом вискочимо на гору (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 104); [Степан:] План можна створити який завгодно і як завгодно. Папір витримає. Але вище пупа не підскочиш (Корн., II, 1955, 89).

ВИЩЕ… Перша частина складних слів, що значенням відповідає словам рані́ше, пе́ред цим, ті́льки що, напр.: вищезазна́чений, вищезга́даний, вищенаве́дений, вищена́званий, вищепо́даний і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 545 - 546.

Вище, нар. Выше. Молоде орля, та вище старого літає. Ном. № 7322. Вище лоба очі не ходять. Ном. № 1017. Хто вище злізе, дужче пада. Ном. № 14313.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 202.