ВИТРУДИТИ
Значення витрудити це
ВИ́ТРУДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Натрудити. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо (Мирний, II, 1954, 79).
◊ Го́ру (го́ри) труда́ ви́трудити — дуже багато попрацювати. І попоробив же ж я, якби ти знав.. Не менш, як оту гору труда витрудив… (Вишня, І, 1956, 33); Не боявся в житті найтяжчої роботи — гори труда витрудив, гори солі із Сиваша на собі виносив (Гончар, Таврія.., 1957, 639).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 520.
Витрудити, джу, диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо. Мир. ХРВ. 75.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 194.
витрудити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vitrolite | витрудити |
витрудити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vytrudyty | vytrudyty | vytrudyty |
витрудити Рід - дієслово, доконаний вид
витрудити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | витруджу | витрудимо |
| 2 особа | витрудиш | витрудите |
| 3 особа | витрудить | витрудять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | витрудив | витрудили |
| Жіночий рід | витрудила | |
| Середній рід | витрудило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | витрудімо | |
| 2 особа | витруди | витрудіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | витрудивши |
витрудити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |