ВИНАДЖУВАТИ
Значення винаджувати це
ВИНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́НАДИТИ, джу, диш, док., перех. Заохочувати вийти звідки-небудь. Коли іноді голоси ровесників винаджували його [Остапа] з двору, то йшов помацки, простягши вперед руки (Бурл., О. Вересай, 1959, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 438.
винаджувати Синоніми слова
(заохочувати вийти звідкись) виманювати
винаджувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vinculate | винаджувати |
винаджувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vynadzhuvaty | vynadzhuvaty | vynadzhuvaty |
винаджувати Рід - дієслово, недоконаний вид
винаджувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | винаджую | винаджуємо |
| 2 особа | винаджуєш | винаджуєте |
| 3 особа | винаджує | винаджують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | винаджуватиму | винаджуватимемо |
| 2 особа | винаджуватимеш | винаджуватимете |
| 3 особа | винаджуватиме | винаджуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | винаджував | винаджували |
| Жіночий рід | винаджувала | |
| Середній рід | винаджувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | винаджуймо | |
| 2 особа | винаджуй | винаджуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | винаджуючи | |
| Минулий час | винаджувавши |
винаджувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |