ВИМІЧАТИ
Значення вимічати це
ВИМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех., розм. Робити мітки на чому-небудь; виділяти, позначати когось, щось. * Образно. — Мабуть, мені помирати? — спитала Галя. — Смерть не виміча нікого, моя дитино! — одказала їй стара бабуся, зовсім вже біла сама (Вовчок, І, 1955, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 432.
вимічати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vimsati | вимічати |
вимічати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vymichaty | vymichaty | vymichaty |
вимічати Рід - дієслово, недоконаний вид
вимічати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вимічаю | вимічаємо |
| 2 особа | вимічаєш | вимічаєте |
| 3 особа | вимічає | вимічають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вимічатиму | вимічатимемо |
| 2 особа | вимічатимеш | вимічатимете |
| 3 особа | вимічатиме | вимічатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вимічав | вимічали |
| Жіночий рід | вимічала | |
| Середній рід | вимічало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вимічаймо | |
| 2 особа | вимічай | вимічайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вимічаючи | |
| Минулий час | вимічавши |
вимічати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |