ВИМАЗУВАТИСЯ

ВИМА́ЗУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́МАЗАТИСЯ, ажеться, док. 1. Мазати себе чим-небудь. Характер оцих птахів дід знав — качка, мовляв, уже здалеку чує запах людини. Тож він цілий вимазувався багном, забродив на зорі в очеретяні заводі і, сховавшись по шию, накривав голову плетінкою в рясці (Козл., Ю. Крук, 1957, 431).

2. розм. Забруднюватися чим-небудь. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Мирний, І, 1954, 249).

3. тільки недок. Пас. до вима́зувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 428.

Вимазуватися, зуюся, єшся, сов. в. вимазатися, жуся, жешся, гл.

1) = Вимащуватися, вимаститися.

2) Выпачкиваться, выпачкаться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 169.