ВИЛУЩУВАТИСЯ
Значення вилущуватися це
ВИЛУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЛУЩИТИСЯ, иться, док. 1. Випадати з якоїсь оболонки, шкаралупи. Тихо журиться достигле жито. І хоч воно панське, та серце мужицьке щемить, стискається, а рука ніжно лягає на сиві колоски, з яких аж вилущується зерно (Стельмах, І, 1962, 562).
2. тільки недок. Пас. до вилу́щувати 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 426.
Вилу́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. ви́лущитися, щуся, щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються. Харьк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 169.
вилущуватися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| philosomatika | вилущуватися |
вилущуватися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vylushchuvatysia | vyluschuvatysia | vylushchuvatysya |
вилущуватися Рід - дієслово, недоконаний вид
вилущуватися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вилущуюся | вилущуємося |
| 2 особа | вилущуєшся | вилущуєтеся |
| 3 особа | вилущується | вилущуються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вилущуватимуся | вилущуватимемося |
| 2 особа | вилущуватимешся | вилущуватиметеся |
| 3 особа | вилущуватиметься | вилущуватимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вилущувався | вилущувалися |
| Жіночий рід | вилущувалася | |
| Середній рід | вилущувалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вилущуймося | |
| 2 особа | вилущуйся | вилущуйтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вилущуючись | |
| Минулий час | вилущувавшись |
вилущуватися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 6 | 6 |