ВИКІНЧУВАТИ
Значення викінчувати це
ВИКІ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КІНЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Обробляючи, відшліфовуючи і т. ін., завершувати, закінчувати що-небудь. Вчора сиділа я до пізньої ночі, викінчувала якесь шитво (Коб., III, 1956, 134); Дві частини ["Повії"] ніяк не діждуться ні доброї години, ні зайвого часу, щоб їх викінчити (Мирний, V, 1955, 410).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 406.
Викі́нчувати, чую, єш, сов. в. ви́кінчити, чу, чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу. Вх. Уг. 230.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 163.
викінчувати Синоніми слова
докінчувати, закінчувати, (житло) наводити блиск, декорувати
викінчувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vinculate | викінчувати |
викінчувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vykinchuvaty | vykinchuvaty | vykinchuvaty |
викінчувати Рід - дієслово, недоконаний вид
викінчувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | викінчую | викінчуємо |
| 2 особа | викінчуєш | викінчуєте |
| 3 особа | викінчує | викінчують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | викінчуватиму | викінчуватимемо |
| 2 особа | викінчуватимеш | викінчуватимете |
| 3 особа | викінчуватиме | викінчуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | викінчував | викінчували |
| Жіночий рід | викінчувала | |
| Середній рід | викінчувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | викінчуймо | |
| 2 особа | викінчуй | викінчуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | викінчуючи | |
| Минулий час | викінчувавши |
викінчувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |