ВИКЛЬОВУВАТИ
Значення викльовувати це
ВИКЛЬО́ВУВАТИ, ує, недок., ВИ́КЛЮВАТИ, ює, док., перех. Клюючи, витягати, виривати дзьобом. А орел не скидає її [Галю], і не розриває, і не викльовує очей, а тільки невідомо куди несе (Ів., Вел. очі, 1956, 68); // З’їдати що-небудь (про птахів). Стигнуть у вас у садку вишні, А птиця капосна насідає, викльовує… (Вишня, І, 1956, 126).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 409.
Викльовувати, вую, єш, сов. в. виклювати, клюю, єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око. Рудч. Ск. І. 38.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 163.
викльовувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
Willowvale | викльовувати |
викльовувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vyklovuvaty | vykl'ovuvaty | vykl'ovuvaty |
викльовувати Рід - дієслово, недоконаний вид
викльовувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викльовую | викльовуємо |
2 особа | викльовуєш | викльовуєте |
3 особа | викльовує | викльовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викльовуватиму | викльовуватимемо |
2 особа | викльовуватимеш | викльовуватимете |
3 особа | викльовуватиме | викльовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | викльовував | викльовували |
Жіночий рід | викльовувала | |
Середній рід | викльовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викльовуймо | |
2 особа | викльовуй | викльовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | викльовуючи | |
Минулий час | викльовувавши |
викльовувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
12 | 5 | 6 |