ВИКАРБОВУВАТИ

ВИКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАРБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення, напис або предмет. На Монетному дворі недавно викарбували другий екземпляр учнівської золотої медалі, якою був нагороджений Ленін після закінчення гімназії (Наука.., 12, 1960, 8); Нове покоління поставить пам’ятники цим простим нашим людям і золотом викарбує їх імена (Скл., Карпати, II, 1954, 272); * Образно. І висихали від сліз очі спрацьованої Марії. Ніхто ніколи не дізнається, яку велику рану викарбувало горе в її серці (Ірчан, II, 1958, 274).

2. перен. Описувати щось дуже виразно, чітко. Ярина зосталася свідком кривавих подій.. Їх викарбував Михайло Коцюбинський, і вони завжди оживатимуть з незабутніх сторінок "Фата моргана" (Кучер, Зол. руки, 1948, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 404.