ВИЙМАТИСЯ

ВИЙМА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́ЙНЯТИСЯ, йметься, док. 1. Витягатися, виволікатися звідки-небудь. Копирсаю, копирсаю, — ніяк не виймається скабка з пальця (Сл. Гр.).

2. рідко. Сходити (про сонце). Було скоро сонечко вийметься, лікар і котить удвуконь (Вовчок, I, 1955, 113).

3. тільки недок. Пас. до вийма́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 403.

Вийматися, маюся, єшся, сов. в. вийнятися, и винятися, ймуся, мешся, гл.

1) Выниматься, вынуться; обнажаться. Копирсаю, копирсаю, — ніяк не виймається скабка з пальця.

2) Находиться, найтися, оказаться, случиться. Тільки одна птиця винялась, що добила усіх звірів. ЗОЮР. II 31. Такі пішли дощі, що й дня не винялось погожого.

3) Всходить, взойти (о солнцѣ). Було, скоро сонечко вийметься, лікарь і котить у-двуконь. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 161.