ВИВІД

ВИ́ВІД, ч. 1. род. воду. Дія за знач. ви́вести 5, 9 і ви́вестися 2. Вага гусенят при виводі становить 85-90 гр. (Птахівн., 1955, 43); Боброва сім’я складається з пари старих звірів, молодняка виводу минулого року і малих бобренят (Наука.., 8, 1959, 35).

2. род. воду, заст. Переселення кріпаків, селян в інший маєток або на інші землі. — Що ж тепер діяти? — Піти зараз же по людях, щоб ніхто не дав згоди на вивід! Щоб ніхто не поклав руки чи хрестика на панські папери… (Стельмах, І, 1962, 242).

3. род. воду. Те саме, що ви́водок. * Образно. [Василина:] Що це в тебе мати чарівниця яка чи відьма?.. Дивись, що вигадала вражого виводу дитина! (Вас., III, 1960, 59).

4. род. вода. Комин до димаря на даху. З високих виводів [заводу] завжди валували стовпи чорного смердючого диму (Н.-Лев., II, 1956, 207); Обійшов [Гринько] горище, надибав сушені груші, взяв скілька штук і почав гризти. Сів під виводом і став марити далі (Вас., Вибр., 1954, 118).

5. род. воду, техн. Провід, пристрій, який виходить звідки-небудь або який виводить що-небудь назовні. Катод оточено анодом — металевим циліндриком, що не дотикається ні до катода, ні до його виводів (Осн. радіотехн., 1957, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 364.

Вивід, воду, м.

1) Выводъ.

2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. К. Іов. 89. Торік вивід був лучний. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. Ном. № 3548.

3) Первое посѣщеніе церкви женщиною черезъ шесть недѣль послѣ рожденія ею ребенка для полученія очистительной молитвы. Такъ называется также и самая молитва. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. О. Гервасій в йому, було, з кропилом ходить, вивід читає, ходить сповідати. Сл. Л. 110.

4) Посѣщеніе новобрачною церкви въ понедѣльникъ послѣ брачной ночи для полученія молитвы. О. 1862. IV. 37; 1862. IX. 52; 1861. X. Св. 48.

5) Печная труба въ сѣняхъ и на крышѣ. Чуб. VII. 381. Біжи в сіни до верха під вивід. Грин. II. 323. Дим стелеться з вивода. Грин. І. 254.

6) Полоса узора, вышитая вдоль рукава или пазухи рубахи. На сорочці у його гарний вивід, — наче змальовано з чого. Екатер. у. Пошила рукава з виводами. Славян. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 149.