ВИВАНТАЖУВАТИСЯ

ВИВАНТА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ВАНТАЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Висаджуватися, знімаючи, виносячи свій вантаж. Кар крізь темряву мацав очима кригу навколо пароплава, розмірковуючи, куди доведеться вивантажуватись (Трубл., Лахтак, 1953, 112); Комсомольці вивантажились на станції Червона і, збившись у великий гурт, чекали, що їм накажуть робити далі (Гур., Друзі.., 1959, 62).

2. Звільнятися від вантажу (про машини, вагони, судна і т. ін.). Вагончики, поскрипуючи, котилися штреками до кліті; винісшись на поверхню, гуркотливо вивантажувались з високої естакади (Досв., Вибр., 1959, 285); Приходили в Суд, вивантажувались і поспішали вирушити назад, до своїх земель, кораблі (Скл., Святослав, 1959, 191).

3. тільки недок. Пас. до виванта́жувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 360.