ВЗУВАТИСЯ
Значення взуватися це
ВЗУВА́ТИСЯ (УЗУВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВЗУ́ТИСЯ (УЗУ́ТИСЯ), взу́юся, взу́єшся, док. 1. Надівати собі на ноги взуття. Ой вставав бурлак, не вмивався, Не мав чобіт, не взувався (Фр., XIII, 1954, 38); Він взувся у легенькі балетки (Шиян, Баланда, 1957, 137).
◊ Не в ті взу́тися — мати великі претензії, братися за що-небудь без достатніх підстав. [Олекса:] Ач, стара собака [старшина]! Чого заманулось? Молодої дівчини, та ще й найкращої! Думав, як бідна, то й поквапиться. Не в ті взувся! (К.-Карий, І, 1960, 62).
2. Забезпечувати себе взуттям. [Анзорге:] Мені зостається 7 талярів на цілий рік. На ті гроші вари, пали, одягайся, взувайся (Л. Укр., IV, 1954, 218).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 347.
взуватися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| shoes | обуваться |
взуватися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vzuvatysia | vzuvatysia | vzuvatysya |
взуватися Рід - дієслово, недоконаний вид
взуватися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | взуваюся | взуваємося |
| 2 особа | взуваєшся | взуваєтеся |
| 3 особа | взувається | взуваються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | взуватимуся | взуватимемося |
| 2 особа | взуватимешся | взуватиметеся |
| 3 особа | взуватиметься | взуватимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | взувався | взувалися |
| Жіночий рід | взувалася | |
| Середній рід | взувалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | взуваймося | |
| 2 особа | взувайся | взувайтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | взуваючись | |
| Минулий час | взувавшись |
взуватися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
взуватися в англійській розкладці - dpedfnbcz
Цитати української літератури з використанням слова взуватися
"Не доходячи до Штокала, сідаємо взуватися, щоб селом іти при повній формі"Тютюнник Григір Михайлович - Вогник далеко в степу
"Або й у чобіт забереться… Я раз уночі стала взуватися, а там — гюрза…"Дімаров Анатолій Андрійович - Три грані часу
"Хоч ми вже й навчилися взуватися — обгортати ногу онучею, мов лялечку, командири не втомлюються повторювати:"Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем
"Я теж заходився взуватися у викривлені й загнуздані мотуззям шкарбуни"Харчук Борис Микитович - Новолітування