ВЗУВАТИ
Значення взувати це
ВЗУВА́ТИ (УЗУВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЗУ́ТИ (УЗУ́ТИ), взу́ю, взу́єш, док., перех. 1. Надівати на ноги взуття. Ніна швидко взуває свої високі боти. (Донч., V, 1957, 328); — На, хоч мої старі чоботи узуй… (Мирний, II, 1954, 298).
2. Забезпечувати взуттям. В Кракові за барвисті гетьманки Бараболя одягнув і взув підполковника (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 264); І з-під рук її виходять заготовки для взуття.. В очі сяйва б’ють потоки… Взує Київ весь вона, комсомолка синьоока (Сос., Близька далина, 1960, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 347.
взувати Синоніми слова
(чобіт) надягати, назувати, ступати у що, (полк) озувати, забезпечувати взуттям
взувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Shoe | обувать |
взувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vzuvaty | vzuvaty | vzuvaty |
взувати Рід - дієслово, недоконаний вид
взувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | взуваю | взуваємо |
| 2 особа | взуваєш | взуваєте |
| 3 особа | взуває | взувають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | взуватиму | взуватимемо |
| 2 особа | взуватимеш | взуватимете |
| 3 особа | взуватиме | взуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | взував | взували |
| Жіночий рід | взувала | |
| Середній рід | взувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | взуваймо | |
| 2 особа | взувай | взувайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | взуваючи | |
| Минулий час | взувавши |
взувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
взувати в англійській розкладці - dpedfnb
Цитати української літератури з використанням слова взувати
"Килина вмить здригнулась вся, спалахнула на все лице полум’ям, блиснула в його очима і, як вихор, повернувшись, кинулась до дверей, зшпурнула з ніг свої пантофлі і дрижачими руками хутко, нервово почала взувати чоботи"Винниченко Володимир Кирилович - Голос
"Та коли довелося взувати владику, мимовільний крик жаху вихопився в Петра і його помічників: ноги Мельхіседека страшенно розпухли, з потрісканої шкіри сочилася сукровиця, а в місцях, раніше стиснутих кайданами, тепер були суцільні рани"Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"Тепер тільки важке питання: чи варто їх взувати «на росу», чи далі мерзнути? Шкода ж дійсно нових чобіт"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"А то ух ще мазати треба та взувати.."Ячейкин Юрий - Бiблiйнi пригоди на небi i на землi