ВГОРОДЖУВАТИ

Значення вгороджувати це

ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГОРОДИ́ТИ (УГОРОДИ́ТИ), оджу́, о́диш, док., перех. 1. З силою встромляти якийсь предмет, переважно гострий, у що-небудь. Та лебідка й пісню співать починає Старому Ярославові, Хороброму Мстиславові, Що лютого Редедю полонив І перед його військом касозьким ніж у серце вгородив (Мирний, V, 1955, 261); Вгородив [Спиридон] спересердя ціпок на добру четверть у мокру землю (Л. Янов., I, 1959, 476); // діал. Всаджувати, поміщати щось куди-небудь. Музики установляють амфору, угородивши її в пісок (Л. Укр., II, 1951, 318); З трудом, при помочі панича З., вгородив його [мішок] на поличку над своєю головою (Фр., III, 1950, 220).

2. перен. Втуплювати у щось (очі, погляд). Думки її далеко були від того, хоч вона й вгородила свої очі у купу лушпанин… (Мирний, III, 1954, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 308.

вгороджувати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
ugrojatвгороджувати

вгороджувати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vhorodzhuvatyvhorodzhuvatyvhorodzhuvaty

вгороджувати Рід - дієслово, недоконаний вид

вгороджувати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавгороджуювгороджуємо
2 особавгороджуєшвгороджуєте
3 особавгороджуєвгороджують
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавгороджуватимувгороджуватимемо
2 особавгороджуватимешвгороджуватимете
3 особавгороджуватимевгороджуватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідвгороджуваввгороджували
Жіночий рідвгороджувала
Середній рідвгороджувало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа вгороджуймо
2 особавгороджуйвгороджуйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часвгороджуючи
Минулий часвгороджувавши

вгороджувати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1257

вгороджувати в англійській розкладці - dujhjl;edfnb