ВБИРАТИ

Значення вбирати це

ВБИРА́ТИ1 (УБИРА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВВІБРА́ТИ (УВІБРА́ТИ) і ВБРА́ТИ (УБРА́ТИ), вберу́, вбере́ш, док., перех. 1. Втягати щось всередину, насичуватися чим-небудь. Юра розгортає груди, вбирає повно повітря (Смолич, II, 1958, 48); Якщо повітря нагрівається, то воно вбирає дедалі більше водяної пари (Фіз. геогр., 5, 1956, 89); Скільки крові та сліз ввібрала ця багатостраждальна дорога земна [шлях чумаків], що зорями та сузір’ями навіки відбилася в темному дзеркалі неба нічного… (Гончар, Тронка, 1963, 281); // перен. Пом’якшувати, притишувати звук (про ворсисту, пухнату поверхню). Килимові доріжки в кімнаті вбирали найменші звуки ходи (Ле, Міжгір’я, 1953, 310); Голос Вадима злегка приглушений.. То сніг вбирає в себе частки звуку (Руд., Остання шабля, 1959, 53).

Вбира́ти (ввібра́ти) го́лову в пле́чі — втягувати голову, піднімаючи плечі. Саламов вбирає голову в плечі. Він тепер дуже подібний до сірого полинялого птаха (Донч., II, 1956, 215); Сержант насупився.., злегка ввібрав у плечі довгасту голову (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 54).

Вбира́ти очи́ма (в о́чі) — дуже уважно дивитися, запам’ятовувати бачене. Хлопчина жадібно вбирав Очима все, що лиш було круг нього (Бичко, Сійся.., 1959, 386); Вбирав [Олександр] у очі, як у дві кринички, пронизану сонцем зелень і бірюзові просвіти між листям (Вол., Озеро.., 1959, 112); Вбира́ти о́чі — приваблювати погляд яскравістю кольору, якістю, досконалістю форм і т. ін. А вчора на ярмарку купили вони мені голубу круглу гребіночку, — така ловкенька, аж очі вбирає (Григ., Вибр., 1959, 425); Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна (Ю. Янов., II, 1958, 263).

2. перен. Приймати до свого складу; включати. Партія, вказував Ленін, вбирає в себе авангард робітничого класу, його найкращі елементи (Біогр. Леніна, 1955, 239); Посуваючись від села до села, загін повинен був вбирати нові людські сили (Смолич, Світанок.., 1953, 221); // Переймати, запозичувати що-небудь. Кожна національна культура вбирає в себе надбання інших братніх культур (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 11); Наша культура, мистецтво, література і, зокрема, поезія, навчаючись на великих традиціях і зразках минулого, ввібрала в себе.. все краще, цінне, дороге людському серцю (Мал., Думки.., 1959, 3).

3. перен. Сприймати органами чуття; уважно, жадібно слухати, дивитися. Він дивився на сонце, на свої ниви.., вбирав у себе гамір пташок, фиркання коней, грубі лайки войовників (Коцюб., II, 1955, 400); Вбираєш в себе кожен краєвид (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 104); Я ж сиджу мовчки, вбираю в себе, наче губка, цікаві новини (Кол., На фронті.., 1959, 120); // Нагромаджувати що-небудь в пам’яті. Навчаючись з малих літ балакати, ми разом з тими словами, що доводиться їх запам’ятати, вбираємо в свою голову і розуміння того, що ті слова визначають (Мирний, V, 1955, 308); Я наводжу всі ці спогади ще й для того, щоб показати молодим артистам, як важливо для нас вбирати в себе якнайбільше прекрасних, сильних вражень (Моє життя в мист., 1955, 27).

4. тільки док., у що, розм. Рахуючи, вмістити, вкласти у назване число, в якусь міру. — Скільки вас, чому досі не мав про вас звістки? — Бо далеко. Ми аж у Чорному лісі. Зимою в сотню можна було вбрати, а зараз і в тисячу не вбереш (Панч, III, 1956, 347).

Не вбере́ш і в де́сять (со́тню, ти́сячу і т. ін.) не вмістиш, не вкладеш у назване число, в якусь міру. [Пріська:] Яка велика копиця грошей! [Xрапко:] Хе-хе-хе! Копиця!.. Не одна така, і в десять не вбереш!.. (Мирний, V, 1955, 140); [Іван:] Жив собі заможний чоловік, ще за кріпацтва він отаманував, так грошей нагарбав стільки, що може його і в дві тисячі не вбереш (Кроп., І, 1958, 83).

5. розм. Жадібно їсти, з’їдати. Все військо добре убирало, Аж поза ухами лящало, Один перед другим хватав. Вбирали січену капусту, Шатковану і огірки (Котл., І, 1952, 167); Підвечіркуючи, панич убрав аж п’ять мандрик та горщечок масляків (Кв.-Осн., II, 1956, 195).

ВБИРА́ТИ2 див. убира́ти1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 300 - 301.

вбирати Синоніми слова

одягати, прибирати, причепуряти, вичепуряти, виряджати, б. строїти, (чим) прикрашати, (чоботи) взувати, чепурити

вбирати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
to absorbвпитывать

вбирати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vbyratyvbyratyvbyraty

вбирати Рід - дієслово, недоконаний вид

вбирати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавбираювбираємо
2 особавбираєшвбираєте
3 особавбираєвбирають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавбиратимувбиратимемо
2 особавбиратимешвбиратимете
3 особавбиратимевбиратимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідвбираввбирали
Жіночий рідвбирала
Середній рідвбирало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа вбираймо
2 особавбирайвбирайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часвбираючи
Минулий часвбиравши

вбирати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
734

вбирати в англійській розкладці - d,bhfnb

Цитати української літератури з використанням слова вбирати

"Багатші пани купували ті зелені деревця, щоб становити їх у хаті та вбирати на втіху дітям"Пчілка Олена - Сосонка

"Нікому було сіяти хліб, стригти овець, вбирати виногрона"Загребельний Павло Архипович - Диво

"В цьому весіллі все було навпаки: наречений сидів у хоромі нареченої, а її повели вбирати та заплітати в чужий дім"Білик Іван Іванович - Похорон богів

"Не було кому ні вбирати, ані плакати"Самчук Улас Олексійович - Чого не гоїть огонь

"Весна почала вже вбирати степ у зелені шати, оздоблені ріжноколіровми квітками"Кащенко Адріан Феофанович - Борці за правду

"Хiба така людина могла душею вбирати, всотувати синю далечiнь, хорали лiсу i неба? I оцей чоловiчок дав iмпульс.."Бережной Василий - Архiтектурна фантазiя

"Жмайло кинувся між товаришів і став вбирати, хто скільки може дати, бо сам не мав такої суми."Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний

"Вбирати зблідлих обріїв принаду"Зеров Микола Костянтинович - «Все те — тріумф усталеного ладу…»

"Тоді хотілося зірвати дубовий листок, положити його на чоло і вбирати п’яний міцний дубовий запах."Хвильовий Микола - Пудель

"Прийду, було, її вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся!."Вовчок Марко - Інститутка