ВАРТІСТЬ

ВА́РТІСТЬ, тості, ж. 1. Виражена у грошах ціна чого-небудь. На гравюрі невеликої вартості Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева (Н.-Лев., III, 1956, 39); Ці вагони коштували дуже дорого. Їх вартість обчислювалась втричі більш від вартості вагонів американського типу (Трубл., III, 1956, 423).

2. Позитивна якість, цінність. Якось старші й відомі письменники прислали твори — я сказав би — вартості не дуже високої (Коцюб., III, 1956, 255); Великі поети братніх народів — Пушкін і Шевченко — перші на всю височінь підняли безмежну художньо-ідейну вартість твору ["Слова о полку Ігоревім"] (Рильський, III, 1956, 29).

3. ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить собою втілену і уречевлену в товарі суспільно необхідну нрацю. ..вартість товару визначається кількістю праці, затраченої під час виробництва його.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 45).

∆ Ва́ртість додатко́ва — частина вартості товарів, яка створюється працею найманих робітників у капіталістичному суспільстві і привласнюється капіталістами. Цей приріст, або надлишок над первісною вартістю, я називаю додатковою вартістю.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 153); Адже додаткова вартість втілюється або в засобах виробництва, або в предметах споживання! (Ленін, 4, 1948, 63); Ва́ртість мінова́ — форма виявлення вартості через прирівнювання одного товару до іншого в процесі обміну. Мінова вартість має насамперед вигляд кількісного співвідношення, вигляд пропорції, в якій споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого роду, — співвідношення, яке завжди змінюється залежно від часу і місця (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 42); Зако́н ва́ртості — об’єктивний економічний закон товарного виробництва, за яким вартість товару визначається суспільно необхідною кількістю абстрактної праці, затраченої на виробництво цього товару. Облік праці при соціалізмі можливий тільки в грошовій формі, на основі закону вартості (Рад. Укр., 13. IX 1946, 2); Було б помилково заперечувати в нашій економіці моральний знос, так само, як і діяння закону вартості (Вісник АН, 3, 1957, 6);

Спожи́вна́ ва́ртість — властивість товару, речі задовольнити якусь потребу покупця. Корисність речі робить її споживною вартістю (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 294.

Вартість, тости, ж. Цѣнность, стоимость. Чуб. І. 236. Казав вильлити золотий плуг…. і питати…. що той плуг варта. Люди і пани то таксували о вартости злота. Гн. І. 44.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 128.