БУЧЕННЯ
Значення бучення це
БУ́ЧЕННЯ1, я, с., техн. Дія за знач. бути́ти.
БУ́ЧЕННЯ2, я, с., техн. Дія за знач. бу́чити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 268.
бучення Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| boucenna | бучення |
бучення Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| buchennia | buchennia | buchennya |
бучення Рід - іменник, середній рід, неістота
бучення Словоформи слова
| Називний | бучення | бучення |
| Родовий | бучення | бучень |
| Давальний | бученню | бученням |
| Знахідний | бучення | бучення |
| Орудний | бученням | бученнями |
| Місцевий | на/у бученні | на/у бученнях |
| Кличний | бучення | бучення |
бучення Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |