БРЯЖЧАТИ
Значення бряжчати це
БРЯЖЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок.
1. Ударяючись, утворювати дзвенячі звуки (про металеві, скляні предмети). Та ось бряжчать ключі, скриплять завіси. Стукочуть кроки — се сторожа входить (Фр., XI, 1952, 299); Одвага наша — меч, политий кров’ю. Бряжчить у піхвах, ржа його взяла (Л. Укр., І, 1951, 114); Били гармати, били… Вікна тривожно бряжчали… (Сос., І, 1957, 266); Серед гомону й викриків бряжчали струни то в одних, то в інших руках (Ле, Міжгір’я, 1953, 76); * Образно. Часом розмова ставала гарячою, бурхливою, слова бряжчали, немов вози з залізом (Коцюб., II, 1955, 174); // чим. Викликати дзвенячі звуки, вдаряючи по металевих і т. ін. предметах або трусячи ними. Перекупка, як жар, червонолиця, стала проти сонця, бряжчить коралями та вигукує: "Е, е! Коралі добрі!" (Вовчок, І, 1955, 14); Бряжчала ключами й ходила, присвічуючи ліхтарем, ..ключниця княжа Ярина (Скл., Святослав, 1959, 29); На річці хтось брав воду і бряжчав відрами (Чорн., Потік… 1956, 54).
◊ Гро́ші (гро́шики, карбо́ванці) бряжча́ть (бряжча́ли) у кого — є гроші в кого-небудь. Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься (Коцюб., І, 1955, 305).
2. на чому, розм. Невміло або недбало грати на музичному інструменті. Хто хоче — грає або співає. Кому хіть — бряжчить на арфі (Вовчок, Вибр., 1937, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 242.
Бряжчати, чу, чиш, гл. = Брязчати.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 103.
бряжчати Синоніми слова
(про звук металу скла) брязкати, (часто) брязкотіти, (з неприємним відтінком) дзвякати, (при дрижанні) деренчати, деренькотіти, (з дзвінким звуком) дзвеніти, дзеленчати, дзеленькотати, дзенькотіти
бряжчати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rattle | бряцать |
бряжчати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| briazhchaty | briazhchaty | bryazhchaty |
бряжчати Рід - дієслово, недоконаний вид
бряжчати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | бряжчу | бряжчимо |
| 2 особа | бряжчиш | бряжчите |
| 3 особа | бряжчить | бряжчать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | бряжчатиму | бряжчатимемо |
| 2 особа | бряжчатимеш | бряжчатимете |
| 3 особа | бряжчатиме | бряжчатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | бряжчав | бряжчали |
| Жіночий рід | бряжчала | |
| Середній рід | бряжчало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | бряжчімо | |
| 2 особа | бряжчи | бряжчіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | бряжчачи | |
| Минулий час | бряжчавши |
бряжчати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |
бряжчати в англійській розкладці - ,hz;xfnb
Цитати української літератури з використанням слова бряжчати
"Почала чиясь бряжчати."Українка Леся - Давня казка
"— Чи ти швидко перестанеш стукотіти та бряжчати? — обізвався Роман, підвівши голову, нахилену над книжкою."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Не той став
"Почувши рівне Алине дихання, один з них, намагаючись не бряжчати залізяччям, повернув голову до другого"Малик Галина Миколаївна - Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії
"І тарілочки бряжчати,"Глібов Леонід Іванович - «Не в чужому государстві…»
"— Вони тілько вміють бряжчати шаблями; а тоді де були сі брязкуни, як безбожний Радзівілл загуркотав із гармат у городські ворота?"Куліш Пантелеймон Олександрович - Чорна Рада