БОРОТИСЯ

БОРО́ТИСЯ, борю́ся, бо́решся, недок.

1. з ким і без додатка. Схопивши один одного, намагатися подужати супротивника, перемогти. — Мерзенне, мерзле парубоцтво. Ходіте биться! Чи бороться. Бо я борець!.. (Шевч., II, 1953, 80); Він [ведмідь] всюди ходив за хлопчиком, їв і пив з його рук, часто боровся з ним (Ткач, Гриць.., 1955, 11); Дід у мене був не простий, кожному побажаю такого діда. Любив боротися по ярмарках (Ю. Янов., І, 1958, 264); * Образно. Голоси боролися з хугою, перемагаючи її або знесилено затихаючи в снігах (Стельмах, Хліб.., 1959, 12); // з ким. Воювати з ким-небудь, битися проти когось. За що ж боролись ми з ляхами? За що ж ми різались з ордами? (Шевч., І, 1951, 227); Сини Радянської Вітчизни За береги Дніпра-ріки Боролися в години грізні (Рильський, Урожай, 1950, 25); // з чим. Намагатися подолати, затамувати в собі яке-небудь почуття, бажання. Еней.. Боровсь з своїм, сердега, горем. Слізьми, бідняжка, обливавсь (Котл., І, 1952, 87); Дружина припадає до подушки, борючись зі сном (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 40); // перен. Змагатися між собою (про думки, почуття і т. ін.). В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою дикої помсти (Коцюб., І, 1955,215); [Антоніо:] Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть (Л. Укр., III, 1952, 120).

◊ Боро́тися з [сами́м] собо́ю — намагатися подолати в собі якесь почуття, бажання. [Прісцілла:] Навіщо ж се? Якби ти справді вірив, було б за що боротися з собою, — ти б виборов собі небесне царство (Л. Укр., II, 1951, 508).

2. з ким — чим, проти кого — чого. Чинити опір кому-, чому-небудь, намагаючись подолати або знищити його. Правда, що попівство, разом з клерикалізмом всякого розбору, ще міцне в Галичині, але тим більше треба з ним боротись, а не потурати йому (Л. Укр., V, 1956, 36); Він розглядав.. його важкі селянські руки, що звикли.. вирощувати високий урожай, боротися з посухою (Кучер, Чорноморці, 1956, 44); Ми, радянські вчені, будемо боротися проти паліїв нової війни, проти пропагандистів людиноненависництва (Вісник АН, 5, 1949, 5).

3. за що і без додатка. Настійливо змагатися за що-небудь, домагатися чогось. — Я довго, Петре, думав над цим і додумався ось до чого: не можна просьбою — бери силою! Бийся! борися, — а бери, добувай! (Мирний, І, 1954, 352); — А ми [ланка] обговорили між собою і вирішили боротися за ще вищий урожай (Колг. Укр., 2, 1954, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 220.

Боротися, рюся, решся, гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Кoтл. Ен.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 88.