БИЦЯ
Значення биця це
БИ́ЦЯ, і, ж., дит. Корова, бик, теля та інша рогата худоба. Соб, бицю, коло плота — яка плата, така і робота (Номис, 1864, № 10362); Бичок.., як вітер, попер вподовж поля. — Бицю, бицю! —— гукав Грицько (Мирний, IV, 1955, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 171.
Биця, ці, ж. Дѣтск. корова, теленокъ и вообще рогатый скотъ. О 1861. VIII. 8. Зійшли биці на киці. Хозяйство пришло въ упадокъ. Фр. Пр. 27. Ум. Бицька, бицінька, бицюня. См. Биня.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 59.
биця Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Bica | биця |
биця Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bytsia | bytsia | bytsya |
биця Рід - іменник, жіночий рід, істота
биця Словоформи слова
| Називний | биця | биці |
| Родовий | биці | биць |
| Давальний | биці | бицям |
| Знахідний | бицю | биці, биць |
| Орудний | бицею | бицями |
| Місцевий | на/у биці | на/у бицях |
| Кличний | бицю | биці |
биця Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 4 | 2 | 2 |