БДЖОЛЯНИК

БДЖОЛЯНИ́К, а́, ч., діал.

1. Омшаник. У хаті була піч, ..одним одно віконечко — мале, як оддушина у бджоляниках, виглядало збоку на шлях (Мирний, II, 1954, 81).

2. Пасіка. — Я на перепутті, їдучи через Вербівці, завернув до свого небожа. Там наш бджоляник укупі стоїть (Барв., Опов.., 1902, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 117.

Бджоляник, ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ. Сим. 139.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 36.