БАНКА

БА́НКА¹, и, ж.

1. Скляна, металева і т. ін. посудина переважно циліндричної форми. У них знайдено.. по кілька скляних банок, у яких лежить якась пахуча біла й рожева мазь (Кучер, Трудна любов, 1960, 445); // Бляшана коробка для консервів. Сажнєв великим кишеньковим ножем вигорнув у миску з банки консерви (Ткач, Крута хвиля, 1956, 79).

∆ Ле́йденська ба́нка, фіз. — лабораторний прилад для нагромадження електрики. Великою подією в науці було винайдення так званої лейденської банки, цього першого конденсатора електричної енергії (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 9).

2. мед., звичайно мн. ба́нки, нок. Невеликі грушовидні скляночки з потовщеними вінцями, що застосовуються для того, щоб викликати приплив крові на окремих ділянках тіла. Коли приступ минув, ми почали ставити банки (М. Ол., Чуєш.., 1959, 4); Відтяжним засобом, який дів на кровообіг, є банки (Заг. догляд за хворими, 1957, 142).

БА́НКА², и, ж., мор., геол. Підвищення морського дна, мілина в морі. Часто вони [черепашки] налягають одна на одну і утворюють підводні підвищення — банки (Курс заг. геол., 1947, 172).

БА́НКА³, и, ж., мор. Лавка для сидіння веслярів у човні. Біля молодого на лавці, яка в моряків називається банкою, біліла в темряві дерев’яна милиця (Кучер,

Голод, 1961, 221); Шлюпка стрибнула вгору, вниз, хвиля покрила з головою людей. Володя відчув, що він уже не сидить на банці і його ноги не торкаються днища (Донч., III, 1956, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 100.

Банка, ки, ж. Гульденъ. Вх. Зн.

1) Велика банка. Десять гульденовъ. Шух. І. 85. Ум. Баночка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 27.