БАЗАРИНКА

БАЗАРИ́НКА, БАСАРИ́НКА, и, ж., заст. Хабар, подарунок. Ти базаринку любиш брати, А людям в нужді помагати Не дуже, бачу, поспішивсь (Котл., І, 1952, 105); Од панів тікали [кріпаки] в козаки, давали військовим дряпіжкам басаринки, щоб записали в "компут козачий" (Мирний, II, 1954, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 88.

Базаринка, ки, ж. Подарокъ, взятка. Мкр. Г. 19. Ти базаринку любиш брати, а людям в нужді помагати не дуже, бачу, потішивсь. Котл. Ен. II. 31. Ти думаєш, та сука тебе любить? Базаринки твої любить; завернися, бо тя згубить. Федьк. Ум. Базариночка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 19.

базари́нка — хабар; символ під­купності. Ти базаринку любиш брати, А людям в нужді помагати Не дуже, бачу, потішавсь… (І. Котляревський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 24.