БАГНО

БАГНО́, а́, с.

1. Болотисте місце; трясовина, болото (в 1 знач.). Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (Н.-Лев., II, 1956, 367); Сотні гинули від настирливого переслідування козаків або тонули в багні і в річці (Ле, Україна, 1940, 291); Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Панч, III, 1956, 72); // Велика калюжа, грязьке місце. По дворах стояли багна й зеленасті калюжі (Коцюб., I, 1955, 308).

2. тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (в 2 знач.). Де не взялась Свиня і стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Гл., Вибр., 1957, 216); В масному багні загрузали підводи до осей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Черевик полетів.. просто в груди, заплескав багном бороду, новий мундир, обличчя (Руд., Вітер.., 1958, 95).

◊ Затопта́ти (втопта́ти) в багно́ — принизити, заплямувати. Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася (Кучер, Зол. руки, 1948, 3).

3. перен. Про погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь. Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Гр., II, 1963, 285); — З цим коханням.. неминучі перспективи потрапити тобі в гниле багно, яке так легко використовують наші класові вороги… (Ле, Міжгір’я, 1953, 43).

4. (Ledum palustre). Болотяна чагарникова рослина з дурманячим запахом; використовується в народній медицині. Багно дуже популярна народна лікарська рослина, на яку в попит навіть у тих місцевостях, де вона звичайно не росте (Лікар. рослини.., 1958, 220).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 84.

Багно, на, с.

1) Болото, топь, глубокая грязь. Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно. Грип. ІІІ. 644. Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно. Чуб. ІІІ. 426. Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається. Стор. II. 69. В крові так, мов в багні, бродив. Котл. Ен. VI. 72.

2) Грязь. Умийтеся, образ божий багном не скверніте. Шевч.

3) Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32. ЗЮЗО. І. 126. См. Багонник. Ув. Багнище, багнисько.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 18.

багно́ див. боло́то.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 24.